Ми живемо в неспокійний час – час великих роздумів та сподівань. Сьогодні необхідно мислити і працювати по-новому: по-новому будувати процес навчання та виховання, по-новому шукати шляхи вирішення проблем. Результативність виховного процесу в значній мірі залежить від організації методичної роботи з класним керівником. Адже для учня в школі немає ближчої людини, ніж класний керівник. Кому ж ще можна розповісти про негаразди з предмета, про сварку з товаришем чи про щасливу подію в сім’ї?
Класний керівник повинен мати мудрість учителя, відповідальність старшого товариша, доброту матері, строгість батька.
В записнику класного керівника багато сторінок. Життя та досвід заповнюють їх поступово. Є тут барвисті сторінки почуттів і вражень, чорно-білі сторінки вказівок, розпоряджень, інструкцій, блакитні сторінки роздумів. І все це про те, як виховати майбутнього громадянина України, громадянина патріота.
Адже виховання - це духовна територія спілкування дорослих та дітей, і спеціально організований педагогічний процес. Звичайно, вирішальну роль у розвитку маленької людини відіграє дух школи: цінності, відтінки стосунків, традиції, спілкування. Все це дуже відчутно, але не піддається вимірам. Та як професіонали ми маємо справу з процесом професійної діяльності, який не можна ні будувати, ні розвивати, не оцінюючи результатів. Не вимірюючи його «температури».
Успіх виховання багато в чому залежить від правильного врахування та об'єктивної оцінки його результатів. Кожен класний керівник повинен уміти аналізувати й оцінювати хід і результат своєї роботи. Це необхідно з двох причин. Перша: зроблені аналіз та оцінка дають змогу виявити додаткові ресурси педагога-професіонала, застосувати нові методики в роботі, вказують на інший підбір необхідних засобів, а отже, загалом сприяють продуктивності діяльності. Друга причина: в процесі аналізу й оцінювання виховної діяльності в свідомості педагога народжується модифікація ідеального уявлення про її результат, визріває новий варіант мети, що дає додатковий імпульс класному керівникові. Вихованцю теж цікаво відстоювати свої особистісні зміни й коректувати їх. Лише спираючись на досягнуте, можна успішно просуватися вперед.
К.Д.Ушинський писав: «Найголовнішим у вихованні має бути особистість безпосереднього вихователя, який віч-на-віч знаходиться з учнями. Вплив особистості педагога на молоду душу становить ту силу, яку не можна замінити ні підручниками, ні моральними повчаннями, ні системою покарань і заохочень. Важливе значення має дух закладу, але цей дух живе не серед стін, не на папері, а в характері більшості вчителів і від них переходить в характер вихованців». Вдумуючись в ці слова переконуєшся в тому, що насправді саме від класного керівника залежить яким буде клас, яка думка в оточуючих складеться про вихованців. Приклад учителя у вихованні дітей важко переоцінити, тому не можна відривати професійну майстерність вихователя від його особистості. Перше і друге необхідно розглядати в їх нерозривній єдності віддаючи перевагу духовності і культурі педагога.
Мета організації роботи методичного об’єднання – сприяти професійному вдосконаленню особистості педагога, стимулювати творчість класного керівника, який веде пошуки шляхів збагачення і розвитку змісту, форм і методів виховної роботи.
Завдання виховної роботи в нашому ліцеї в цілому й методичного об’єднання класних керівників та класоводів зокрема регламентується концепцією виховної роботи й спрямовано на створення умов для розвитку й саморозвитку дитини.
ПОЛОЖЕННЯ
ПРО МЕТОДИЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ
Методичне об`єднання класних керівників - структурний підрозділ внутрішкільної системи керування виховним процесом, який координує науково-методичну та організаційну роботу класних керівників.
І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Методичне об’єднання класних керівників — структурний підрозділ внутрішньоліцейної системи керування виховним процесом, який координує науково-методичну та організаційну роботу класних керівників.
2. Методичне об’єднання класних керівників створюється з числа класних керівників 1 -11 класів.
3. Керівництво роботою методичного об’єднання класних керівників здійснює голова (керівник), а за його відсутності – секретар МО.
4. Загальний контроль за роботою МО здійснює заступник директора з виховної роботи.
5. Уся діяльність Методичного об’єднання класних керівників здійснюється на основі педагогічного аналізу, планування роботи як на поточний період, так і на перспективу згідно з Програмою розвитку школи, річним планом роботи та цим Положенням.
ІI. ФУНКЦІЇ МЕТОДИЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ
Методичне об’єднання класних керівників:
1. Організовує колективне планування й колективний аналіз діяльності класних колективів.
2. Координує виховну діяльність класних колективів та організовує їхню взаємодію в педагогічному процесі.
3. Визначає та узгоджує принципи виховання та соціалізації учнів.
4. Організовує вивчення та застосування класними керівниками сучасних технологій виховання, форм і методів виховної роботи.
5. Здійснює обговорення соціально-педагогічних програм класних керівників і творчих груп педагогів, матеріалів узагальнення передового педагогічного досвіду роботи класного керівника.
6. Оцінює роботу членів об’єднання, подає адміністрації школи пропозиції щодо заохочення найкращих класних керівників.
ІІІ. ДОКУМЕНТАЦІЯ МЕТОДИЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ КЛАСНИХ
Керівників
1. Звіт про виконану роботу за минулий навчальний рік.
2. Список членів методичного об’єднання класних керівників.
3. Річний план роботи методичного об’єднання.
4. Протоколи засідання методичного об’єднання класних керівників.
5. Аналітичні матеріали за підсумками проведених заходів.
6. Матеріали «методичної скарбнички класного керівника».
ІV. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОБОВ’ЯЗКИ КЕРІВНИКА МЕТОДИЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ
Керівник методичного об’єднання класних керівників
1.Відповідає за:
- планування, підготовку, здійснення та аналізу діяльності методичного об’єднання;
- поповнення «методичної скарбнички класного керівника»;
- своєчасне впорядкування документації щодо роботи об’єднання та проведених заходів.
2. Разом із адміністрацією школи стежить за:
- дотриманням принципів організації виховного процесу;
- виконанням класними керівниками їхніх функціональних обов’язків;
- підвищенням науково-методичного рівня виховної роботи;
- вдосконаленням психолого-педагогічної підготовки класних керівників.
3. Організовує:
- взаємодію класних керівників – членів м/о між собою та з іншими структурними підрозділами школи;
- відкриті заходи, семінари, конференції тощо;
- вивчення, узагальнення та використання в практиці прогресивного педагогічного досвіду роботи класних керівників;
- консультації з питань виховної роботи.
4. Координує планування, організацію та педагогічний аналіз виховних заходів класних керівників.
5. Сприяє створенню та розвитку системи виховної роботи класних колективів.
6. Керує діяльністю творчих груп класних керівників.
V. ПРОВЕДЕННЯ ЗАСІДАНЬ МЕТОДИЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ
1. Засідання МО класних керівників проводять 4–5 разів на рік: перше (організаційне) засідання — у серпні, інші — 1 раз на чверть.
2. Перспективний план роботи МО затверджують на першому засідання.
3. Під час кожного засідання ведеться протокол засідання.
4. Засідання МО класних керівників проводить голова (керівник) МО, а за відсутності – секретар.
5. Керівництво плануванням та організацією діяльності методичного об’єднання здійснює заступник директора з виховної роботи.
Голова МОКК Ольга МЕЛЬНИЧУК
ОБОВ'ЯЗКИ КЕРІВНИКА (ГОЛОВИ) МЕТОДИЧНОГО ОБ'ЄДНАННЯ :
Планування роботи методичного об'єднання.
Здійснення моніторингу діяльності МО.
Складання аналітичного звіту роботи.
Надання практичної допомоги вчителям у підготовці доповідей, рефератів, методичних розробок тощо.
Організація роботи з опанування методики викладання молодими вчителями.
Організація систематичного вивчення нових програм та рекомендацій з виховної роботи.
Відвідування виховних годин, заходів класних керівників.
Допомога в підготовці членів МО до атестації.
Веде ділову документацію. Наприкінці навчального року складає звіт про роботу за рік.